Кошмак Петро Петрович (12.07.1987 - 30.11.2024) с. Біла Криниця
Кошмак Петро Петрович
Петро народився 12 липня 1987 року в селі Біла Криниця. З дитинства був спокійним і врівноваженим хлопчиком, який щиро любив рідну землю та вірив у майбутнє України.
З ранніх років Петро відвідував дитячий садок, а згодом захопився спортом — футболом і волейболом. У 7 років пішов до школи, де навчався до 8-го класу. Після школи обрав для себе фах столяра, який здобував у Соснівському ПТУ №8.
У 2005 році був призваний на строкову військову службу до лав Збройних Сил України. Служив механіком у Повітряних силах, де проявив дисциплінованість і відповідальність.
Повернувшись з армії, Петро працював охоронцем у Городищенській виправній колонії, а пізніше будівельником. Завжди був працьовитим, чесним та відповідальним.
Коли у лютому 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення, Петро без вагань вирушив до військкомату. «Я йду захищати вас і Україну!» — сказав він рідним, приймаючи для себе остаточне рішення.
З 8 березня 2022 року служив у військовій частині А4007, у складі 110-ї бригади. Брав участь у запеклих боях на території Луганської та Донецької областей. Неодноразово зазнавав контузій, але щоразу після відновлення повертався у стрій. Під час виходу з Авдіївки був поранений, пройшов реабілітацію і знову став до служби — цього разу на Запорізькому напрямку.
На жаль, 30 листопада 2024 року його серце зупинилося. Звістка про втрату стала болючим ударом для всіх рідних.
4 грудня 2024 року Петра Кошмака провели в останню путь. Він знайшов вічний спочинок на кладовищі в селі Антопіль. Йому було лише 37 років…
Петро Кошмак був людиною, яка цінувала прості радощі життя, любила родину та друзів, завжди приходила на допомогу і не боялася труднощів.
Нагороди: За мужність і відданість Батьківщині Петро Петрович Кошмак нагороджений медаллю Гетьмана Мазепи, відзнакою Президента України «За оборону України» та почесною відзнакою Міністра оборони України «Залізний Хрест».
