село Глинки
Глинки – входить до складу Білокриницької сільської ради. Розташоване за км від районного центру. Найближча залізнична станція «Рівне» знаходиться на віддалі 15 км. Площа населеного пункту 106,1 га. Населення 415 особи, кількість дворів 119.
Перша письмова згадка про село датується 1569 роком, у XVI столітті територія села належала до володінь князів Острозьких, а по Кольбушівській трансакції перейшла до Любомирських.
Є декілька припущень про походження назви села, за однією з них від урочища Глина, також від місцевості на якій розташоване село, там є поклади глини.
Також однією із версій походження назви є те, що вона походить від назви династії з прізвищем Глинка.
Станом на сьогоднішній день в селі проживає 3 вдови померлих воїнів. У селі встановлено обеліск воїнам-односельцям, які загинули у боротьбі з фашистськими загарбниками.
У селі народився Пасічник Ігор Демидович Ректор Національного університету «Острозька Академія», «Відмінник народної освіти» «Заслужений працівник освіти України», «Ветеран праці», нагороджений орденом Ярослава Мудрого V ступеня, лауреат державної премії будівництва та архітектури, Герой України із врученням ордена Держави.
Сьогодні в селі є загальноосвітня школа I-II ступенів, в якій навчається 25 учні, працюють 16 учителів.
На території села функціонують: ФАП, магазин, церква.
День села відзначається 21 листопада.
Глинківська Михайлівська церква
Осередком Глинківської духовності є Глинківська Михайлівська церква має довгу, більше ніж 120-річну історію, яку вона пережила, перестраждала разом з історією всього українського народу. Ця церква щиро народна - глинківці віддано любили її і люблять, завжди відвідують, щедро жертвуючи на її утримання й окрасу. Михайлівський храм стоїть на сторожі душі України та її святої віри. Церква – слава села, це її зоря, яка довгі роки світила людям і в часи радості, і в часи гіркого тяжкого життя. Церква завжди разом з мешканцями, історією віковічно пов’язана і на радість і на горе. Престольне свято відзначається 21 листопада. Саме в цей день кожен охочий може приєднатися до святкової літургії.
«Глинківська трагедія» – болюча історія родом з 44 року ХХ ст..
Трагедія сталася 18 січня 1944 року.Було спалено 24 чоловіки. Нині на тому місці, в долині, стоїть залізний хрест. Рештки загиблих поховані в братській могилі на сільському кладовищі, де на гроші односельчан в 1982 році був зведений пам`ятник з метою вшанування загиблих мучеників. Пам`ять 24-ох невинно загиблих можна вшануати , прийшовши на місце їхнього поховання.
