село Шубків

Село Шубків має грандіозну історію. Найдавніша з відомих писемних згадок про село Шубків датується 21 липня 1445 року. Село "Шупков" згадується в грамоті великого князя литовського Свидригайла Ольгердовича, якою він надав село "Сенне" (суч. село Садове побл. Тучина) у Луцькому повіті поблизу Гощі, для волинського боярина Петрашка Ланевича-Мильського.

Також село Шубків згадується в описі Луцького замку за 1545 рік. Наприкінці XVI — початку XVII ст. воно належало роду Чапличів. Чапличі володіли великими маєтностями. За даними подимного тарифу 1629 року їм належало 24 поселення (з них у межах сучасного Рівненського району: Понебель, Карпилівка, Шпанів, Плоска, Метків, Олексин, Зозів, Шпаків, Милостів, Шубків і Підлісці).

На початку XVIII ст. село Шубків вже належало сімейству воєводи київського Юзефа Потоцького, який з 1738 р. став головою родини Потоцьких. Його син Франтішек-Салезій Потоцький, один з наймогутніших можновладців свого часу, продав кілька сел, в тому числі і Шубків, коронному підстолію Станіславу Любомирському. А у 1755 році сини Станіслава Любомирського продали Шубків, Старий і Новий Тучин та 9 фільварків серадзькому воєводі Міхалу Валевському.

В роки Північної війни 1700—1721рр. Рівненщина стала театром воєнних дій між шведськими та російськими військами. В 1706 році шведські війська захопили Рівне, Дубно, Тучин, Шубків і інші села. Але місцеве українське населення не змирилося з окупацією і виступало проти військових сил Карла ХІІ.

Також з архівних джерел відомо, що з 1929 року в селі Шубків активно діяв осередок Української військової організації (УВО)— нелегальної військової революційно-політичної формації, яка боролося за незалежність України в умовах польської окупації.

На початку 30-х років минулого століття органи місцевого самоврядування, воєводський уряд та інші організації розпочали акцію піднесення волинського рільництва, яка полягала в поширенні серед селян позашкільної освіти і відкритті сільськогосподарських шкіл. У 1931р. сільське населення в середньому становило 87,9% мешканців Волинського воєводства, а в окремих повітах кількість сільських жителів була ще вищою (94-95%). На розвиток господарського життя регіону негативно впливав брак кваліфікованих працівників. На селі домінували застарілі методи обробітку землі. Низький рівень агрокультури не дозволяв селянам повністю використати багатство родючих українських земель.

Щоб якось змінити цей стан, польська влада відкрила ряд сільськогосподарських шкіл, в тому числі і у с. Шубків Рівненського повіту було відкрито державну рільничо-хмелярську школу. Навчання тут тривало 18 місяців. Крім фахових предметів, вивчали релігію, історію та географію Польщі, літературу, польську мову та інші предмети. Навчання усіх предметів проводилося польською мовою.

Період Російської імперії (1796—1920 роки)

Село Шубків в 1870 р. перейшло у володіння російської поміщиці, вдови Євгенії Сергіївни Шеншиної, із роду Арсеньєвих. Першим її бажанням було прийти на допомогу шубківським селянам. Вона почала клопотати про відкриття народного училища. І воно виникло дуже швидко: в 1871р. Шеншина забезпечила училище необхідним приладдям і книгами. Вона постійно відвідувала класи. Збирала якнайбільше селянських хлопчиків і дівчаток і сама викладала початки освіти, старалася призначити хорошого вчителя для навчання дітей. Ним став студент Волинської духовної семінарії Стахій Цибановський. Крім місцевих дітей, як православних так і католиків, в це училище приймались діти чехів, які проживали у сусідньому містечку Гориньград. Один випускник з училища, сам з чехів, був направлений в Коростинянську учительську семінарію. Сам став вчителем. Учні вивчали релігію і хоровий спів. Був гарний хор. Більшість випускників продовжували співати у церковному хорі. Шеншиній сподобалось місце розташування самого села, селяни своєю ніжністю і добротою, але вона мала не дуже добре здоров'я. Після її смерті, в лютому 1873 р., в Шубків приїхав її брат Дмитро Сергійович Арсеньєв, який продовжував справу сестри до 1900 року. В 1900 році в училище прибув вчитель-чех Франс Гайда і став його директором. Вчилися при гасових лампах. Народне училище діяло до 1915 року, саме в цей час село перебуває в прифронтовій зоні.

Період 2-ї Речі Посполитої (1921—1939 р.р.)

В 1923 р. в с. Шубків на кошти громади збудовано нову школу: довжина — 15 м, ширина — 8 м, висота — 2,8 м, покрита гонтом . З розповіді Семещука Івана Павловича (1січня 1925 року): «Вся школа складалася з однієї кімнати, в якій навчались в дві зміни чотири класи. Спочатку навчання проводив один вчитель Пилип Лугвинський, пізніше — Гилик В. Ф. В першу зміну навчались учні 1-2 класів, а в другу 3-4 класів. Класна кімната була малою, тісною. Клас освічувався гасовими лампами. Коли батько привів мене в перший клас, то парти для мене не вистачило, тоді вчитель запропонував батькові зробити парту і принести її в школу, втіснивши якось в класній кімнаті». В той час клас називали залом. Дисципліна була дуже суворою. Якщо учень провинився, його становили на коліна і ще насипали на підлогу насіння гречки. А якщо учень на уроках був неуважним, не слухав пояснень вчителя або порушував дисципліну, то його били метровою лінійкою. Шкільної форми не було. Ходили хто в чому. Спочатку писали на дерев'яних табличках грифелями. Пізніше з'явились олівці і чорнило, яке робили з хімічного олівця. Книжок не було. В 1931 році в Шубківській школі був 1 клас, мова викладання — українська, кількість учнів — 114, вчителів — 4. З 1923 по 1939 роки директором школи був Пшик Володимир Федорович З 1924 році в селі почала працювати ще й школа, яка називалася «Рільнича хмелярська». В ній навчалося 80 учнів . Вчилися тільки хлопці — 2 роки. Школа мала свою землю — 80 гектарів. Навчання було платне. Вивчали такі предмети: хмелярство, рільництво, скотарство, бджільництво. Учні жили в школі на повному державному утриманні і приходили додому тільки в неділю. Велика увага приділялась практичним заняттям, рівень підготовки був досить високий, більшість випускників після закінчення ставали управителями великих панських маєтків, діяло багато гуртків. Директором школи був Ліпінський Конрад — поляк. Вона мала власну парову електростанцію, водопостачання та каналізацію. Крім директора працювало ще 4 вчителі, які жили в будинку поруч. Друга така школа була в сусідньому селі Горинград. В ній навчалися тільки дівчата. Ці школи перестали існувати в 1939 році.

Період УРСР (1939—1991 р.р.)

В 1939 р. в приміщенні Рільничої школи була відкрита шестикласна Школярів значно побільшало, і школа з початкової стала семирічною, першим директором якої був Іщук Лев Пилипович. Весь педколектив складався з 12 вчителів. Учнів ставало все більше, вони не могли навчатись навіть у дві зміни, тому у 1940 році розпочато будівництво нової школи.

Але мрію учнів обірвала війна. Вчителі — чоловіки пішли на фронт. В черні 1941 року в село прийшли фашисти, і в приміщенні школи розмістилась поліція. Навчалися лише 1-2 класи. Вчителями стали місцеві жителі, які мали семирічну освіту: Світлицька О. П. її брат Теодорович К. П. та Назарчук В. П. Учні писали олівцями на клаптиках паперу та навчались в сільських хатах. З 1941 р. по травень 1944 р. директором школи була Яценко Євдокія Василівна. Умови навчання були дуже важкими: писали діти на газетах і на різних кусочках паперу, лише олівцями або чорнилом з хімічного олівця. В 1944 р. (лютий), коли визволили Шубків, зразу була організована чотирьохрічна школа. Вчителі, які були в 1942—1943 роках, роз'їхалися. Директором школи став Теодорович Костянтин Порфирович. В цьому ж 1944 р. після канікул навесні прислали ще чотири вчителі. В селі була організована семирічна школа. Дітей в класі в середньому було 15-20 чоловік. Школа так і розміщалась в декількох місцях. Тяжкими були післявоєнні роки, але вчитись обов'язково потрібно було. Із великими труднощами учні, вчителі, батьки продовжували будівництво нової школи, яке розпочалося ще в 1940 р. Матеріалів для будівництва не було. Колишній вчитель фізкультури Пилипенка П. С. залишив спогади про те, як будувалась школа. Самі вчителі їздили по будівельні матеріали в Коростятин, теперішня Малинівка Гощанського р-ну, а також і в село Рисв'янка. Школу зводили всіма силами: батьки учнів відробляли по 7-10 днів на будівництві, працювали учні — старшокласники і вчителі. 7 листопада 1947 року в школу було проведено електрику. Спортивного залу не було, була лише спортивна кімната Після війни за парти сіли не тільки учні, а й дорослі. Вони навчались у вечірній школі. В перші післявоєнні роки не було паперу, не було зошитів. Писали на газетах. У класах було 47-50 учнів. Навчались в три зміни. Опалювали школу за допомогою грубок. В школу стали приїжджати нові вчителі. У 1950 році школу реорганізовано у восьмирічну. У 1966 році розпочато і закінчено будівництво нової середньої школи, яку відкрито 1 вересня цього ж року. В школі працювало 36 вчителів, учнів навчалося 650—700 учнів, серед них і діти з навколишніх сіл: Радиславки, Нової Українки, Котова, Козлина. В 1968 р. був перший випуск 10 класу (36 учнів) Шубківської середньої школи. Першим срібним медалістом став Матвійчук Микола Іванович. В 1972 р. добудовано спортивний зал. Школа стала активним учасником різних спортивних змагань, районних та обласних конкурсів. В 1976 р. обладнано перший лінгафонний кабінет. 1978—1980 р.р. спортивний клас школи дворазовий переможець Всеукраїнських змагань «Старти надій», що проходили в «Молодій гвардії» та учасник Всесоюзних змагань (6 місце), що проходили в «Артеці». В школі діє духовий оркестр. 1984—1987 р.р. учні школи — призери республіканських олімпіад з біології, української мови, російської мови, хімії. В 1988 р. добудоване нове приміщення для навчання учнів 1-4 класів.

Фото без опису

Емблема народного училища с. Шубків

Фото без опису

Шубківський ліцей сучасний вигляд

Фото без опису

Відзначення свят в Шубківському ліцеї Білокриницької сільської ради

Медицина в с. Шубків:

Шубківська лікарська амбулаторія загальної практики сімейної медицини ім. В. М. Янчука.

Соціально-культурна сфера села:

Публічна бібліотека-філія с. Шубків КЗ «Центральна публічна бібліотеки» Білокриницької сільської ради
Шкільний відділ бібліотеки-філії с. Шубків КЗ «Центральна публічна бібліотеки» Білокриницької сільської ради;
КЗ"Шубківська школа мистецтв імені Анатолія Пузирка" Білокриницької сільської ради

КЗ"Шубківська школа мистецтв імені Анатолія Пузирка" Білокриницької сільської ради

Шубківська школа мистецтв - є практично єдиним центром естетичного і музичного виховання дітей, що проживають на території с. Шубків Білокриницької сільської ради. Сюди приїжджають навчатися і діти з інших сіл таких, як Тучин, Козлин, Ремель, з військового містечка. Її вихованці зараз є викладачами цієї школи та працюють в Шубківському ліцеї. Це - Марія Бондарчук, Наталія Кривицька, Валерій Кривицький, Оксана Лисогор. Вони закінчили цю музичну школу та вищі навчальні заклади в м. Рівне і проживають в с Шубків та Гориньград- 1. Інші викладачі приїздять працювати з м.Рівне. За ці роки школа за станом навчально-виховної роботи, концертної діяльності є однією з кращих в районі та області.

Фото без опису

Приміщення Шубківської школи мистецтв ім. А. Пузирка

Фото без опису

Відзначення 30-ї річниці Незалежності України в Шубківській школі мистецтв ім.. А. Пузирка

Визначні місця с. Шубків

Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Віковічний каштан»

Вікові́чний кашта́н - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення в Україні. Розташована в селі Шубків Рівненського району Рівненської області.

Площа 0,1 га. Статус надано згідно з рішенням Рівненського облвиконкому від 10.10.1969 року, № 818.

Статус надано з метою збереження 300-річного гіркокаштана звичайного. Дерево заввишки понад 30 м, обхват — близько 4, 7 м; має три стовбури, один з яких має обхват 2,7 м.

Фото без опису