Трохимчук Ігор Вячеславович (27.09.1988 - 18.08.2023) с. Котів
Трохимчук Ігор Вячеславович
Ігор народився 27 вересня 1988 року в селі Котів. Свою освіту він розпочав у Шубківській школі І-ІІІ ступенів, де закінчив 4 класи, а згодом перевівся до Котівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, яку успішно закінчив у 2006 році. Того ж року Ігор вступив до Національного університету водного господарства та природокористування на механіко-енергетичний факультет, проте не завершив навчання, оскільки був призваний на строкову військову службу.
Ігор був одружений з Людмилою, разом вони виховували сина Тимофія, проживаючи в м. Рівне. Дуже любив проводити час зі своєю сім'єю, керувати автомобілем, а також захоплювався риболовлею та збиранням грибів.
Більшу частину свого життя він присвятив служінню Україні. З 31 березня 2010 року він проходив військову службу за контрактом у Національній гвардії України, де прослужив до 31 березня 2021 року і був звільнений у запас з посади головного начальника варти групи начальників варт стрілецької роти військової частини 3055.
Після повномасштабного вторгнення росії в Україну Ігор знову повернувся до служби. 6 червня 2022 року його призвали під час мобілізації. Головний сержант 8-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону військової частини А 4674, 117 ОМБр, з позивним “Прапор”. Ігор з честю та гідністю разом з побратимами захищав Україну на одному з найважчих напрямків Запорізької області, в районі села Роботине. Під час виконання бойових завдань він отримав поранення та контузію, але ніколи не відмовлявся від участі в найнебезпечніших операціях. Як головний сержант роти, Ігор усвідомлював свою відповідальність не лише за виконання бойових завдань, але й за життя особового складу. Він користувався великою повагою серед побратимів і командування.
Ігор був сильною, усміхненою та доброю людиною, люблячим чоловіком, чудовим батьком для свого сина, добрим сином і надійним другом. Він був прикладом справжнього українця, воїна і патріота.
На жаль, 18 серпня 2023 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Комишуваха Запорізької області, Ігор загинув внаслідок ракетного обстрілу. Україна втратила захисника, який до останнього подиху боровся за її незалежність і свободу. Поховання Героя відбулося на місцевому кладовищі в селі Козлин.
Ігор Трохимчук залишиться в пам’яті рідних, друзів і всіх, хто знав його, як справжній приклад мужності, відданості й любові до Батьківщини. Він віддав своє життя за майбутнє України.
Нагороди: За свій героїзм, за особисту мужність виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання бойових завдань та військових обов'язків був нагороджений медаллю "За хоробрість в бою", почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України Залужного В. Ф. "Кращий сержант (старшина) Збройних сил України", указами Президентами України нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня та орденом "За мужність" ІІ ступеня (посмертно).
