Присяжнюк Мирослав Миколайович (11.12.1983 - 31.03.2024) м. Рівне, с. Городище
Присяжнюк Мирослав Миколайович
Мирослав народився 11 грудня 1983 року у селі Городище, в багатодітній родині. У 1989 році, коли сім'я отримала квартиру в місті Рівне, вони переїхали, де Мирослав почав відвідував дитячий садочок №55.
Закінчивши навчання у Рівненському ліцеї №25, Мирослав здобув фах муляра-монтажника висотника у ВПУ №1. Працював охоронцем у ТОВ “ЮТ-Агро”.
Коли Мирославу було майже 12 років, він втратив батька, що стало важким ударом для сім'ї. Мирослав, як найстарший, взяв на себе відповідальність за допомогу матері, як у господарстві, так і у зароблянні грошей, щоб прогодувати родину. У підлітковому віці він займався дзюдо і брав участь у змаганнях різного рівня. Стриманий і спокійний, Мирослав став надійною опорою для своїх молодших братів, допомагаючи їм здобути гідну освіту.
Хоча особисте життя Мирослава не склалося, він був відданим і вірним… справжнім однолюбом. Друзі завжди могли розраховувати на нього, а він знаходив радість у риболовлі та полюванні.
Брат Юрій розповідає, що їхній тато був військовим, і з чотирьох синів у родині лише Мирослав не служив в армії. Проте, коли почалося повномасштабне вторгнення, Мирослав одразу вирішив стати на захист Батьківщини. У липні 2023 року його мобілізували. Спершу він служив на Харківському напрямку, а згодом був переведений на Покровський напрямок Донецької області, де ніс службу в 68-й єгерській бригаді під позивним “Мерек”.
Отримавши осколкове поранення, Мирослав перебував у госпіталі в Харкові протягом двох тижнів. Незважаючи на всі труднощі, він завжди підтримував зв'язок з рідними, заспокоюючи їх і не розповідаючи про реалії війни.
Його остання розмова з братом Юрієм була короткою: Мирослав сказав, що йде «на роботу» на передову і що повернеться через чотири дні. Однак він так і не повернувся.
40-річний солдат Мирослав Присяжнюк загинув 31 березня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку, захищаючи Україну. Похований на кладовищі в селі Городище. Його доброта, відданість і любов до родини назавжди залишаться в пам'яті близьких та друзів.
