ХТО ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ Є ЗАКОННИМИ ПРЕДСТАВНИКАМИ ДИТИНИ?
Підставою обов’язкового представництва можна вважати народження дитини, посвідчене належним чином (кровна спорідненість). Це закріплено в статті 242 Цивільного кодексу України, згідно з якою законними представниками є БАТЬКИ (стосовно своїх малолітніх та неповнолітніх дітей).
Законними представниками дітей є також УСИНОВЛЮВАЧІ, які за своїм правовим становищем прирівнюються до батьків (стаття 242 Цивільного кодексу України, стаття 207 Сімейного кодексу України).
У разі відсутності в дитини батьків (усиновлювачів) їхніми законними представниками можуть бути й ОПІКУНИ (малолітніх дітей) та ПІКЛУВАЛЬНИКИ (неповнолітніх дітей).
Пункт 4 статті 256 -2 Сімейного кодексу України:
ПРИЙОМНІ БАТЬКИ є законними представниками прийомних дітей і діють без спеціальних на те повноважень як опікуни або піклувальники.
Пункт 4 статті 256 -6 Сімейного кодексу України:
БАТЬКИ-ВИХОВАТЕЛІ дитячого будинку сімейного типу є законними представниками дітей і діють без спеціальних на те повноважень як опікуни або піклувальники.
Законодавством також закріплено, що до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний ОРГАН ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ.
Пункт 1 статті 245 Сімейного кодексу України:
Якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на АДМІНІСТРАЦІЮ цих закладів.
При цьому відповідно до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» на постійне проживання до закладів охорони здоров’я, навчальних або інших дитячих закладів влаштовуються діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування.
ВАЖЛИВО! Адміністрації та працівники закладів, до яких зараховані на цілодобове перебування діти за заявами батьків у зв’язку із складними життєвими обставинами, або із особливими освітніми потребами, або тимчасово влаштовані діти, які залишилися без батьківського піклування, або діти-сироти та діти позбавлені батьківського піклування, до вирішення питання їхньої постійної форми влаштування НЕ Є ЗАКОННИМИ ПРЕДСТАВНИКАМИ щодо таких дітей.
УВАГА! Особи, позбавлені батьківських прав ПЕРЕСТАЮТЬ бути законними представниками дітей.
Перелік осіб, які є законними представниками, ВИЧЕРПНИЙ.
Законними представниками НЕ МОЖУТЬ БУТИ бабусі, дідусі й інші родичі, незважаючи на те, що вони проживають разом з неповнолітніми або малолітніми, виховують їх тощо (якщо тільки вони не є опікунами).
Також внесені зміни до статті 30-1 Закону України «Про охорону дитинства» щодо законного представництва деяких категорій дітей під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні, а саме:
у разі переміщення, у тому числі за кордон з метою евакуації під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні, дітей, зарахованих/влаштованих на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування, влаштованих у сім’ю патронатних вихователів, КЕРІВНИКИ ВІДПОВІДНИХ ЗАКЛАДІВ, уповноважені ними працівники або інші особи, призначені органом опіки та піклування чи військовою адміністрацією/військово-цивільною адміністрацією за місцем розташування закладу, зокрема у разі усунення керівника або уповноваженого ним працівника від виконання обов’язків чи відсутності керівника або уповноваженого ним працівника, ПАТРОНАТНІ ВИХОВАТЕЛІ Є ЗАКОННИМИ ПРЕДСТАВНИКАМИ ТАКИХ ДІТЕЙ (крім повноважень щодо вчинення від імені та в інтересах дитини правочинів, пов’язаних із житловими та майновими правами, надання згоди на усиновлення та зміну громадянства дитини) до повернення такої дитини в Україну або до її возз’єднання з сім’єю.
В статті 1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» зазначено, що ЗАКОННИМИ ПРЕДСТАВНИКАМИ ДИТИНИ, РОЗЛУЧЕНОЇ ІЗ СІМ’ЄЮ Є - орган опіки та піклування, опікуни та піклувальники, призначені відповідно до законодавства України, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, адміністрація закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу; а ЗАКОННИМИ ПРЕДСТАВНИКАМИ ОСОБИ ВІКОМ ДО 18 РОКІВ - один з батьків, усиновителів, дід чи баба, повнолітні брат чи сестра, опікуни чи піклувальники, призначені такими до прибуття в Україну, або інша повнолітня особа, яка до прибуття в Україну добровільно чи в силу звичаю країни походження взяла на себе відповідальність за виховання дитини.
Також бувають випадки, коли батьки не можуть бути законними представниками своїх дітей. Це трапляється тоді, коли дитина є потерпілою в кримінальному провадженні, а мати/батько – свідком вчинення даного правопорушення. Те ж стосується і протилежного випадку, коли потерпілим виступає мати/батько, а свідком – їхня дитина. Тоді до кримінального провадження в якості законного представника дитини залучається ПРЕДСТАВНИК ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ, який супроводжує дитину від допитів у відділенні поліції до завершення судом розгляду справи.
