Музичук Андрій Юрійович (27.11.1995 - 10.06.2024) с. Котів
Музичук Андрій Юрійович
Андрій народився 27 листопада 1995 року в селі Котів. Його дитинство та юність пройшли у рідному селі. Дружелюбний, веселий та надійний хлопець, що завжди мав поруч багато друзів. З 2002 по 2013 рік Андрій навчався в Котівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, демонструючи добрі результати в навчанні та активно займаючись спортом. Він брав участь у змаганнях з футболу, баскетболу та волейболу, неодноразово займаючи призові місця зі своєю командою.
Після закінчення школи Андрій вступив до Першого професійно-технічного училища в місті Рівне. Закінчивши навчання, він був призваний на строкову службу до морських сил України, де спочатку служив у Миколаєві, а потім в Одесі.
Після служби, з 2018 року, Андрій працював будівельником. Коли у 2022 році розпочалося повномасштабне вторгнення росії в Україну, він негайно звернувся до військкомату, аби стати на захист своєї країни. На той момент йому було 26 років, а призовний вік починався з 28 років, йому відмовили у мобілізації. Але Андрій не відступив: він одним із перших записався до місцевої територіальної оборони.
У квітні 2023 року Андрій був мобілізований до Збройних Сил України. Він пройшов навчання в Житомирі, де отримав спеціальність старшого розвідника та гранатометника. Після цього Андрія направили до 80-ї окремої десантно-штурмової бригади (ДШБ), де він служив у 3-му відділенні 2-го розвідувального взводу, який перебував поблизу села Кліщіївка в Бахмутському районі Донецької області. Його бойовий позивний був "Маестро".
На передовій Андрій неодноразово рятував своїх побратимів під ворожим вогнем. 15 травня 2024 року під час евакуації поранених біля села Кліщіївка він сам був поранений і лікувався в госпіталі на Харківщині.
10 червня 2024 року, виконуючи бойове завдання з перевезення побратимів на "нульову" позицію, Андрій загинув під час удару ворожого дрона.
Андрій залишив по собі глибокий слід у серцях тих, хто його знав і любив. Він був справжнім героєм, який завжди стояв на захисті своєї країни та своїх товаришів. Андрія поховали на кладовищі в рідному селі Котів, де він знайшов свій вічний спочинок. Йому назавжди залишилося 28 років. У нього залишилися мама і брат Олексій.
Пам’ять про Андрія Музичука, його відвагу та самопожертву назавжди житиме в серцях його рідних, друзів і всіх, хто знав цього справжнього патріота.
Нагороди: За проявлену мужність і хоробрість, головнокомандувач ЗСУ нагородив Андрія «Золотим хрестом» та почесною грамотою «Кращий розвідник». Також він отримав нагрудну медаль «Ветеран війни» та був визнаний учасником бойових дій.
