Білокриницька
територіальна громада

Рівненська область, Рівненський район

​​​​​​​село Гориньград Другий

Гориньгра́д Другийсело, яке  розкинулось на пагорбах і в долинах на північ за 5 км від транспортної магістралі державного значення — автомобільної траси Київ–Львів–Чоп. Село займає значну територію (площа — 0,71 км²), є чимало будівель (господарств) хутірського типу. Населення села — 298 осіб.

Гориньград Другий заснували польсько-чеські колоністи на початку XIX століття. На той час осада мала понад 40 дворів, розміщених при своїх земельних наділах до 20 га. Тепер тут проживають переважно українці з околишніх місцевостей, а колишні колоністи виїхали.

Згідно досліджень авторів книги «Село моє — душа моя: літопис сіл Гориньград-І та Гориньград-ІІ Рівненського району Рівненської області. Історія. Факти. Сучасність», Василя Грицака і Оксани Сичик, Гориньград-ІІ засновано на початку ХХ століття, коли населений пункт перебував у складі Російської імперії. У зв'язку із проведенням в Росії столипінської аграрної (земельної) реформи (19061916 рр.) близько двох десятків сімей містечка Гориньград переселились на захід і північний захід від мішаного лісу й отримали суцільні земельні наділи. Так виникло село хутірського типу, яке назвали Гориньград-ІІ. Щоправда, є й інша, народна назва села — Заліс, а жителів села й досі називають залісчани. Офіційно село називали Гориньград-Заліська аж до 1944 р.

Гориньград Другий під владою Польщі та УРСР

Кількісне збільшення села пов'язане із земельною реформою, яку провела Польща на початку 30-х років ХХ ст., так званою комасацією земель. Великі земельні ділянки ще під час загарбання України, 1921 року, були надані у власність польським офіцерам-осадникам . За років панської Польщі діти жителів села здобували освіту у двокласній початковій школі. У селі активно діяли члени осередку «Просвіта» сусіднього міста Гориньград. Вони не тільки розповсюджували українську літературу, пресу, а й влаштовували вистави. 1939 року Західну Україну було окуповано СРСР . Після початку окупації в Гориньграді-ІІ зазнали репресій польські землевласники: їхнє майно було конфісковано, а родини вислані на поселення до Сибіру.

Роки Німецько-радянської війни 1941–1945 рр.

З червня 1941 р. до лютого 1944 р. нацистські окупанти передали місцеві землі новоствореному господарству, у якому безкоштовно працювали місцеві селяни, щоб постачати в Третій рейх продовольство. У місцевих жителів окупанти вилучали яйця, сало, збіжжя тощо. Німці створили тваринницьку ферму. Краяни стають активними учасниками опору фашистській окупації. За більшовицького режиму загинуло 23 особи, за часів німецької окупації — 11 осіб, 4 особи загинуло за нез'ясованих обставин, 11 — репресовано.

На початку лютого 1944 року німці були вигнані з села, у ньому відразу було відновлено радянську владу. У березні 1944 року було проведено мобілізацію чоловіків віком від 18 до 50 років до лав Червоної армії. З фронту не повернулись 32 жителі села.

Післявоєнні роки

З 1949 р. до 1959 р. у селі діяла Гориньградська-ІІ сільська рада, яка у зв'язку з ліквідацією Тучинського району була ліквідована і приєднана до Гориньградської-І сільської ради. У січні 1950 року в селі було створено колгосп імені Горського, до якого увійшли 22 господарства зі 193. Першим головою колгоспу обрано Шевчука Карпа Івановича, а з квітня 1950 року — Маленького Миколу Івановича. На кінець 1950 року в колгоспі було вже 94 двори, 300 колгоспників (136 чоловіків, 180 жінок, 51 непрацездатних і старих, 33 підлітки (12–16 років). Проживали в селі, але не були членами колгоспу 77 осіб. У кінці 60-х рр. ХХ ст. село електрифікували, а впродовж 1978—1979 рр. збудували шосейну дорогу. У селі діяла також семирічна школа (з 1951 року)

1959 році, у результаті нових адміністративних змін, Гориньград Другий увійшов до Рівненського району. Згодом разом із іншими селами Шубківим, Котовом, Гориньградом Першим і Рисв'янкою об'єднуються у колгосп ім. Мічуріна, на базі якого створено Рівненську обласну сільськогосподарську станцію з центральною садибою у Шубкові.

Після радянських часів минулого століття, село поступово почало занепадати, особливо у 80–90-ті рр. ХХ ст., після 2000-х село відроджується, спостерігається покращення соціально-побутових умов. В 2005—2010 рр. було закуплено спортінвентар та відремонтовано школи в с. Гориньград-ІІ та с. Рисвянка, виділено кошти на газифікацію села.

Культурним осередком в с. Гориньград Другий є Клуб КЗ «Культурно-дозвіллевого центру» Білокриницької сільської ради, який залучає молодь до розвитку та задовільняє культурні потреби,сприяє творчому розвитку села.

Фото без опису

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь